Четвер, 22.08.2019, 08:26
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Педагогам треба знати | Реєстрація | Вхід
Меню сайта

Педагогічна преса

Ел.реєстрація

Календар

Календарь
«  Серпень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Наш опрос
Оцените мой сайт
Всього відповідей: 42

Форма входа
Новичёк
Гості
08:26

Спілкуємося з батьками.

  Не слід розпочинати розмову з батьками про особливості розвитку їхньої дитини:

- «на ходу»;

- у присутності інших батьків у роздягальні;

- коли батьки повертаються з роботи втомлені й роздратовані;

- за таких умов, коли вас постійно відволікають.

 •  Розмова завжди має починатися з позитивної інформації про дитину або з повідо­млення про її досягнення, скажімо: «Сергійко так гарно вміє складати одяг у шафку», «Оленка вже навчилася допомагати мені готувати робочі місця дітей до заняття». Підтримка педагога сприяє впевненості батьків, викликає бажання почути ще схвальні відгуки, а відтак — про щось розповісти, порадитися. За таких умов ви­никає взаємодовіра, приязнь.

• Говорити про дитину слід, враховуючи її індивідуальні особливості, а не орієнту­ючись на якісь абстрактні норми. Спочатку слід обговорювати досягнення, які по­мітив вихователь, а також ті, які виявили батьки під час спілкування з дитиною вдома, і лише після цього можна переходити до обговорення певної проблеми та способів її подолання.

•  До батьків слід звертатися, як до людей, які знають свою дитину найліпше: «Я дуже хотіла б з вами порадитися..» тощо.

•  Якщо під час обговорення певної проблеми дитини, з'ясувалося, що у вас з бать­ками спільне бачення цієї проблеми, тоді можна починати обговорення спосо­бів її розв'язання та конкретної участі у цьому процесі батьків. Скажімо, якщо  ви будете вправляти дитину у розрізненні предметів за кольором, то батьки можуть удома провести вправу на знаходження у кімнаті предметів певного кольору тощо.

 

Зігріті любовю та ласкою

1. Оскільки дитина діє за прикладом людей, які її оточують, то на перше місце виходять добрі взаємини між батьками й педагогами, з якими спілкується дитина.

2. Намагайтеся в дитячому колективі створити таку атмосферу, яка б не обмежувала дій дитини (уникайте не аргументованих висловів: «Так не можна» (чому?), «Так не гарно» (чому?).

3. Ефективним методом подолання байдужості дитини та неприязного ставлення до однолітків є організація театралізованої діяльності (інсценізація добре знайомих та улюблених казок).

4. Змістовним матеріалом для ігор – демонстрацій та інсценувань можуть бути не тільки казки, а й спеціально створені вихователями оповідання, в яких ідеться про виникнення якогось непорозуміння чи конфліктної ситуації.

5. Доцільно для налагодження контактів серед дітей використовувати моделювання ситуацій спілкування на інтегрованих заняттях із мовленнєвих та продуктивних видів діяльності.

6. Порадившись із дітьми, встановити добрі традиції у групі, наприклад, зустрічати одне одного усмішками, веселими репліками. Це також сприятиме покращенню стосунків.

7. Створюйте умови, що сприяють встановленню та розвитку дружніх, приязних стосунків між дітьми. Проводьте ігри, аби зняти у них напруження, це дасть їм змогу виявити здатність до співпереживання.

8. Визначайте дітей, які схильні до усамітнення. Спонукайте інших дітей запрошувати їх до спільних ігор.

9. Обговорюйте негативні вчинки, не зачіпаючи гідність дитини (скажімо, на прикладах персонажів художніх творів).

10. Одним із засобів формування позитивних взаємин є здійснення особистісно зорієнтованого підходу у вихованні, який базується на самоповазі дитини, наданні їй права на вільний вибір партнера дій, способу спілкування.

 

Сприяємо емоційному розвитку дитини

Емоційному розвитку сприяє така поведінка дорослих, яка робить їх джерелом комфорту і підтримки. 

Тепло

Під словом «тепло» розуміємо інтерес до дітей, доброзичливість і реакцію на їхні потреби. Діти відчувають, що їх люблять, цінують, приймають. Тепло може виражатися в тому, що дорослі:

  • завжди поруч;
  • торкаються ніжно дитини;
  • встановлюють і підтримують з нею зоровий контакт;
  • використовують можливість, щоб поговорити з дитиною;
  • розмовляючи з дитиною, нахиляються до неї так, щоб та їх бачила. 

Чуйність

Коли реакція дорослих доброзичлива і передбачувана, діти очікують безпеки і затишку, світ безпечний для них. Постійна реакція вихователя на дитину і стосунки, які виникають між ними, є найважливішим чинником, який визначає ступінь подальшого успіху дітей. Ефект підсилюється, коли вихователь закріплений за певною групою дітей, взаємодіє з ними весь час. Ці взаємостосунки, засновані на щоденному контакті дитини і дорослого, роблять світ захищеним і передбачуваним. Вихователь може реагувати так:

  • щойно дитина починає плакати, бере її на руки, з’ясовує причину сліз й усуває її;
  • обговорює з батьками й іншими членами сім’ї, як поводитися з  дитиною у певних ситуаціях;
  • виробляє певні моделі поведінки, які відповідають особливостям дитини (наприклад: коли Тетянка лягає спати, то любить, щоб її погойдали, а Юрко – щоб його погладжували по спинці);
  • пестить дитину, коли є можливість. 

Повага

Повага до дітей означає віру в їхні здібності та потенціал розвитку. Щоб проявити повагу:

  • дізнайтеся про особливості, інтереси, потреби, схильності дитини;
  • робіть так, щоб діти самі шукали власні рішення;
  • просіть дітей поділитися своїми ідеями.

 

Емпатія

Здатність розуміти і приймати емоційний стан, недоліки, думку іншого і є емпатією. Навчитися емпатії – означає мати досвід такого самого ставлення до себе.

Дорослі можуть виявляти емпатію до дітей різними способами:

  • пристосовуючись до настрою дитини;
  • виражаючи почуття дітей мімікою, голосом, жестами;
  • повторюючи за дітьми звуки;
  • називаючи емоції дітей просто і без оцінки: «Ти почуваєшся щасливим»; «Ти дуже розхвилювався»; «Ти засмучений»;
  • хвалячи дітей, коли вони виявляють зародки емпатії стосовно інших: «Як ти добре мене обійняв», «Ти пожалів Марійку»;
  • у відповідь на жести дитини промовляють: «Ти хочеш яблучка»;
  • повторюють і розвивають сказане дитиною ( наприклад, дитина каже: « Черевик». Дорослий: «Ти хочеш знайти свій улюблений червоний  черевик»).

Щирість

Щирість означає, що дорослі повинні бути правдиві, розумні і мають хвалити дітей.

Щирість виражається так:

  • будьте поруч, коли діти чимось самостійно займаються, щоб підтримати і підбадьорити їх;
  • чесно зізнайтеся, коли щось не так. Уникайте вселяти в дітей помилкові надії;
  • подякуйте дітям за допомогу чи спробу щось зробити;
  • пояснюйте дитині, чому ви просите її зробити щось, чого їй спочатку не хочеться.
Годинник

Дитяче РАДІО

Погода

Мини-чат
200

Поиск

Архив записей

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Друзья сайта
  • Управління освіти Прилуцької міської ради
  • Міський методичний центр
  • Міністерства освіти, науки, молоді та спорту
  • Усе про освіту
  • ЕЛЕКТРОННА РЕЄСТРАЦІЯ ДІТЕЙ


  • Copyright MyCorp © 2019
    Конструктор сайтів - uCoz
    Дизайн сделан студией ZeroParking