Четвер, 17.10.2019, 20:40
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Просвітницька | Реєстрація | Вхід
Меню сайта

Педагогічна преса

Ел.реєстрація

Календар

Календарь
«  Жовтень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Наш опрос
Оцените мой сайт
Всього відповідей: 42

Форма входа
Новичёк
Гості
20:40

Педагог постійно у пошуку нових форм та методів роботи. На цій сторінці ми пропонуємо Вам цікавий змістовний матеріал, який допоможе задовольнити найвибагливіші запити фахівця - педагога.


 АСПЕКТИ НАВЧАННЯ ОСОБЛИВИХ ДІТЕЙ

 

Професія   педагога— це людинознав­ство... Адже педагог  весь час спіл­кується з школярами, колегами , батьками своїх вихованців.

Так важливо, коли тебе з нетерпін­ням  чекають  діти .

Кажуть, що результати роботи  педагога  з'являються нешвидко. Має проминути кіль­ка років, а можливо, десятки літ. Але роботу  педагога видно вже тоді, коли переступаєш поріг  групової кімнати.. Бачиш, як спіл­куються діти, як вони пишуть, читають, наскільки затишно в кімнаті , як розмовля­ють діти між собою, як вони  виконують те, чи інше доручення  дорослого.

Оскільки  ми  працюємо  з  дітьми  з  особливими  потребами з потребами,  які потребують особливої уваги, вважаємо, що важливим фактором в роботі є психологіч­на та професіональна готовність до занять.

Психологічна готовність передбачає наяв­ність у педагога таких особистих рис, як лю­дяність, доброзичливість, співчуття до дити­ни, позитивне ставлення до роботи з нею.

Стиль спілкування педагога з дитиною має позитивно впливати на її розвиток, подолан­ня причин первісного дефекту й не допускати появи вторинного дефекту в розвитку та по­ведінці. Професійна підготовка передбачає опанування знань про важливість педагогіч­ної корекції та вміння її організувати.

Враховуючи загальне зниження пізна­вальних можливостей, порушення абстракт­ного мислення, навчання проводимо в полег­шеній формі, обсяг та характер навчального матеріалу адаптуємо до пізнавальних можливостей кожної  дитини. 

Одним з основних симптомів розумово-відсталих дітей є малорухомість нервових процесів, що зумовлюють затримку їхніх психічних процесів — сприйняття, уявлен­ня, запам'ятовування та відтворення, мис­лення, практичної діяльності. Через це на­вчання таких дітей і корекцію їхніх вад здій­снюємо  у повільному темпі, з неодноразовим повторенням.

Враховуючи швидку втому  наших  дітей  та втрату  працездатності  під  час виконання певних завдань ,  впроваджуємо  елементи  гри,творчий підхід до виконання завдань, які несуть емоційно-позитивне забарвлення та викликають інтерес до поставлених зав­дань на  заняттях.

У роботі з дітьми, які мають особливі потреби, дотримуємось  такої стратегії:

• звертаємо увагу на зусилля дитини, а не на результат;

• даємо  чіткі  вказівки;

• даємо дітям можливість діяти само­стійно;

• використовуємо  творчий  підхід до вико­нання завдань;

• використовуємо  моральне  позитивне  під­кріплення.

Дошкільний вік — це особли­вий етап, коли визначається спрямованість особистості, тому  кожна  форма  робота  з  дітьми  повинна  бути  яскравою, змістовною.   Кожне  заняття— це нова сходинка, пелюстка, струмо­чок, які так необхідні для набутих і майбут­ніх знань, без яких дитина не зможе впора­тись із завданнями. Адже кожна дитина має право на успіх.



ГРА З ЕЛЕМЕНТАМИ ПРАЦІ ДЛЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

 

Важливим принципом у навчанні дітей з особливими потребами є трудове на­вчання. Виникнення елементів трудової діяльності базується на засвоєнні дій із пред­метами на перетворення їх в уміння і навички. У дітей з особливими потребами поява елементів трудової діяльності виражається переважно в засвоєнні навичок самообслуговування, які за­безпечують їм побутову самостійність.

Діти з особливими потребами мають різний рівень навичок самообслуговування. Рухи цих ді­тей при виконанні дій невпевнені, нечіткі, часто уповільнені, недостатньо цілеспрямовані. Дуже виражена незлагодженість обох рук, порушується характер кожної вираженої дії. Оволодіння навич­ками трудової діяльності для дітей є непростою справою. Механізм засво­єння навичок для них дуже складний і потребує визначеного рівня розвитку уваги, наслідування, сприймання, багаторазових повторень одних і тих же дій. Тому на допомогу приходить гра, яка допо­магає зацікавити, розширити кругозір, закріпити наявні знання, формувати нові вміння і навички. Дітей спеціально ознайомлюють із працею дорос­лих найближчого оточення у повсякденному житті (ось як працює няня, двірник, кухар, лікар, праля). Поряд із формуванням уявлень про працю дорос­лих проводиться організація трудової діяльності самих дітей. Спершу дуже важливо розвинути навички самообслуговування і культурно-гігієніч­ні. Це відбувається на спеціальних заняттях, за­кріплення проходить під час режимних процесів.

Освоєнню трудових умінь допомагають творчо-відображувальні ігри. Так, наприклад, проводячи творчо-відображувальну гру «Одягнемо ляльку на прогулянку», діти вчаться послідовності опера­ції вдягання, причому організація орієнтувально-дослідницької фази пов'язана зі сприйманням. Це призводить до поступового закріплення послі­довності дій одягання. Словесні методи повинні правильно, продумано поєднуватися з наочними і практичними. Під час гри дорослий фіксує в мові послідовність цілеспрямованих дій, які повинна виконати дитина. Дорослий нагадує: «Одягаємо колготи, потім теплі шкарпетки. Коли шкарпетки вдягли, вдягаємо штани, потім куртку, на го­лівку шапку, а на ніжки чобітки. Ось як гарно вдяглися на прогулянку малюки!». Одягання на прогулянку вимагає багаторазових повторень одних і тих же дій, оскільки діти з особливими потребами мають різний рівень засвоєння нави­чок і потребують багаторазових повторень, щоб перетворити дії у сталу звичку. Від педагога не­обхідні терплячість, витримка, наполегливість, постійна допомога дитині у виробленні стійких звичок а обов'язковим коментуванням: «Сашко, ти вдягнув колготи, а що далі будеш одягати?». Таке словесне коментування дії дитини допома­гає орієнтуватись на сказане вчителем.

Дуже важливі і спостереження за працею до­рослих, безпосередня участь дітей у ній, посильна допомога. Так, вийшовши на прогулянку, діти спостерігають за працею двірника, допомагають йому (підмітають, згрібають листя в купки, носять листя відрами в тачку, разом із двірником від­возять тачку у визначене місце). Спостерігаючи щоденно за роботою няні і беручи активну участь у трудових процесах, діти збирають килимки біля ліжок, витирають пил зі столів і стільчиків, зби­рають папірці у смітник, миють квіти, перуть хустинки тощо.

Процеси праці діти відображають рухами у грі-хороводі «Помічники»:

Нянечці, нянечці

Ми допомагаєм.

Все на місце кладемо,

Гарно прибираєм.

Віник в руки взяли,

Чисто підмітали.

Ось як ми няні

Дружно помагали.

 

Нянечці, нянечці

Ми допомагаєм.

Все на місце кладемо,

Гарно прибираєм.

Ми ганчірки взяли,

Пил повитирали.

Ось як ми няні

Дружно помагали.

 

Нянечці, нянечці

Ми допомагаєм.

Все на місце кладемо,

Гарно прибираєм.

Тут стояли квіти,

Ми їх поливали.

Ось як ми сьогодні

Няні помагали.

 

Нянечці, нянечці

Ми допомагаєм.

Все на місце кладемо,

Гарно прибираєм.

Ми хустинки взяли.

Чисто їх попрали.

Ось як ми няні

Гарно помагали.

 

У медичному кабінеті вихованці спостеріга­ють за роботою лікаря, як вона трубкою слухає дітей, міряє температуру, виписує ліки. Зверта­ли увагу на те, які знаряддя праці використовує лікар (термометр, слухова трубка, шприци для уколів, ліки). Спостереження за роботою лікаря діти відтворювали в творчо-відображувальній грі «Лялька захворіла».

На кухні малята спо­стерігали за роботою кухаря, звертали увагу на те. які знаряддя праці використовує кухар (ніж, каструля, черпак, пательня). Ще раз на­гадуємо дітям про те. що для роботи кожної людини потрібні різноманітні предмети, зна­ряддя праці.

У грі «Хто чим працює?» вчимо  дітей визначати відповідне обладнання для праці. Роздаємо їм картинки лікаря, двірника, кухаря і малюнки відповідних знарядь праці (тачка, лопата, граблі, мітла, пательня, каструля, ніж, черпак, слухова трубка, термометр, шприц, ліки). Діти мали дібра­ти картинки із зображенням знарядь праці для лікаря, кухаря, двірника, няні. Вони зацікавлено виконували завдання, оскільки побачене, почуте відтворили у грі.

А в рухливій грі «Кухар» вихованці не лише розвивали ритмічну виразну мову, а й закріплю­вали назви овочів, з яких кухар варить смачний борщ. Перед грою вчитель говорить: «Ось у мене є ковпак кухаря. За допомогою лічилки я виберу, хто буде кухарем».

Лічилка:

На городі позбирали

Картоплю, моркву, огірки,

 Ще й капусту, помідори,

Кріп, цибулю, буряки.

Хто ж нам борщик приготує,

Любі, милі малюки?

Раз-два-три, раз-два-три,

Приготуєш борщик ти!

 

Дорослий одягає ковпак на дитину, на якій за­кінчується лічилка.

Кухар у ковпаку йде по колу, а діти, взявшись за руки, промовляють слова за вчителем:

Кухар зварить смачний борщ,

Компот солоденький.

Напече нам пиріжків

Добрих і м'якеньких.

Будем смачно все з'їдати,

Щоб здоровими зростати.

На слово зростати «кухар» стає між двома дітьми. Двоє дітей, між якими стає кухар, біжать за колом у протилежних напрямках. Хто першим прибіжить до місця, де стоїть кухар, той стає ку­харем. Гра повторюється 3—4 рази.

У творчо-відображувальній грі «Лялька за­хворіла» діти проявляли турботливе ставлення до «хворої ляльки» — слухали іграшковою слу­ховою трубкою, міряли температуру, робили уко­ли іграшковим шприцом, «поїли» ляльку чаєм, укладали спати. Учитель розказує, чому саме захворіла лялька:

Наша ляля захворіла,

Цілий день вона лежить,

Ляля дуже застудилась.

Води холодної напилась.

Треба ляльку виручати,

Треба лялю лікувати.

У грі «Що ми робимо?» діти відтворюють у ру­хах процеси праці людей різних професій. Одно­му з вихованців (ведучий) пропонують вийти з кола і заплющити очі. Діти сходяться в коло і домовляються, що вони робитимуть, які рухи відтворюватимуть. Розширюючи коло, пропо­нують ведучому зайти в нього. Той, зайшовши, говорить:

— Добрий день, діти!

— Добрий день!

— Що ви робите?

— Що ми робимо, не скажемо, як працюємо, покажемо!

Діти в рухах наслідують трудові дії: перуть, підмітають, копають, поливають квіти, грають на піаніно, сопілочці, б'ють у барабан тощо.

Дитина відгадує, який процес праці викону­ється. Гра повторюється 3—4 рази.

У грі-хороводі «Посадили яблуньку» діти не тільки відтворюють  процеси праці, а й дізна­ються, що вкладена праця приносить радість, нагороду для тих, хто добре трудиться.

Посадили яблуньку,

Так, так, так.

(Діти присідають, «саджають яблуньку».)

Поливали яблуньку, Так. так, так.

(Імітують поливання яблуньки, правою рукою вдають, що «поливають».)

Росте, росте яблунька, Так, так, так.

(Поступово підіймають руки вгору.)

Ой, виросла яблунька, Так, так, так.

(Руки над головою, утворюють руками коло, підіймаючись угору на носочках.)

Ой, зацвіла яблунька, Так, так, так.

(Роблять пальцями рук колові рухи, наче «ліх­тарики».)

Уродила яблунька, Ай, ай, ай.

(Плескають у долоні.)

Ми зривали яблука, Так, так, так.

(То правою, то лівою руками імітують «зри­вання яблук»).

Ой, смачненькі яблука, Ай, ай, ай.

Ти скоріше діточок пригощай.

(Гладять себе по животі, руки виставляють уперед догори долонями, «пригощають друзів».)

Гра «У гостях у бабусі» вчить дітей не тільки наслідувати трудові дії, але й розвиває бажання допомагати дорослим. Гра відбувається у формі діалогу між учителем і дітьми:

Ладусі-ладусі!

(Плескають у долоні.)

— Де були?

— У бабусі.

— Що робили?

— Бабусю вітали.

(Роблять уклін, розводячи руки в сторони.)

Хату підмітали,

Квіти поливали.

Рушники попрали,

Яблука зривали,

Вечерять зварили,

Сіли і поїли.

    Трішки відпочили,

    Ще й трішки поспали.

    Ось як ми в бабусі

    Гарно працювали.

(Діти імітують трудові дії відповідно до слів гри.)

Вірш «Роботящі руки» виховує в дітей любов до праці. Працьовитих дітей люблять, за гарну працю їх не тільки хвалять, а й винагороджують. Кожна дитина повинна трудитися й одержувати від цього насолоду, радість.

Галя хату підмітає,

Оля коси заплітає,

Саша сміттячко виносить,

Ігор вже травичку косить.

Соня чисто вікна миє,

Ляльці спідничку Оля шиє,

Даринка іграшки збирає,

Миколка їй допомагає.

— Оце діти! — каже тато.

— Оце квіти! — каже мама.

— Ось за працю, поміч цю

Я на каруселі, а потім ще до зоопарку всіх вас поведу!

Ігри з елементами трудової діяльності віді­грають велику роль у засвоєнні досвіду дій зі знаряддями праці. Вони сприяють формуван­ню зорово-рухової координації; неабияк впли­вають на розвиток великої та дрібної моторики, злагодженості дій обох рук. Ігри є ефективним механізмом розвитку почуттів фізичного стану дитини. Ігри з елементами праці логічно впліта­ються в заняття, пожвавлюють навчальний про­цес, дозволяють уникнути перевтоми. Виконання трудових рухів під час гри відіграє важливу роль у психічному розвитку дитини, а також у розумо­вому й моральному вихованні. Виконуючи трудові процеси, діти набувають знань і вмінь оволодівати предметними діями, що сприяє розвитку сприй­мання й образного мислення.

Годинник

Дитяче РАДІО

Погода

Мини-чат
200

Поиск

Архив записей

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Друзья сайта
  • Управління освіти Прилуцької міської ради
  • Міський методичний центр
  • Міністерства освіти, науки, молоді та спорту
  • Усе про освіту
  • ЕЛЕКТРОННА РЕЄСТРАЦІЯ ДІТЕЙ


  • Copyright MyCorp © 2019
    Конструктор сайтів - uCoz
    Дизайн сделан студией ZeroParking